(044) 362-30-59
,
(067) 917-77-46

Тетяна Пассек відкрила столицю Трипільського світу

У цьому році світова наукова громадськість відзначає 120-річчя з часу відкриття ранньоземлеробської культури енеоліту, що побутувала на теренах Східної Європи з кінця VІ до початку ІІІ тис. до н.е. Відкриття цієї унікальної давньоземлеробської культури пов'язане з ім'ям відомого дослідника-археолога Вікентія Хвойки, який дав їй назву «трипільська археологічна культура» за розкопками 1896-1899 рр. біля с. Трипілля на Київщині. Трипільці залишили яскравий слід в історії, саме вони заклали підвалини європейської цивілізації. Цим давнім племенам, що жили більше п'яти тисяч років тому, ми завдячуємо цілим рядом винаходів. Вони першими винайшли гончарну піч, свердлильний верстат, ткацький верстат та інше. Ряд дослідників вважає, що трипільці першими в Європі стали застосовувати колесо.

Вивченню історії цієї яскравої та загадкової культури присвятили життя вчені кількох поколінь. Майже всі археологи, які працювали або працюють на пострадянському просторі, в тій чи іншій мірі цікавилися трипільською тематикою. Безпосередніми науковими та археологічними пошуками на ниві трипіллязнавства уславився цілий ряд науковців, але пріоритет щодо найвагоміших здобутків у трипільській проблематиці залишається і на сьогодні за Тетяною Сергіївною Пассек.


Цьогоріч 15 серпня 2013 р. виповнюється 110 років від дня її народження.

Народилася Т.С. Пассек в Петербурзі, в родині, здавна відомій своїми культурними та науковими інтересами. Її прадід Вадим Васильович Пассек був відомим археологом і етнографом, досліджував також і старожитності Переяславської землі, прабабуся - Тетяна Петрівна Пассек - літератор, родичка Олександра Івановича Герцена.

Археологію та історію мистецтв Т.Пассек вивчала у Ленінградському державному університеті, який закінчила у 1924 році. Більше тридцяти років вона пропрацювала в Московському відділенні Державної академії інституту матеріальної культури, пізніше перетворене в Інститут історії матеріальної культури, нині це - Інститут археології Російської академії наук.

Модель житла з поселення Володимирівка.

Модель житла з поселення Володимирівка.

З 1934 р. Трипільська експедиція, керівником якої вона стала з 1937 р., розпочала масштабні дослідження на поселеннi бiля с. Халеп'я на Київщині, в урочищi Коломийщина-1. Розмах цих робіт вражає навіть сьогодні. Розкопано було залишки кількох десятків споруд на площі понад 13000 кв.м (тобто понад гектар). Це дало змогу визначити планування поселення, на якому близько 40 будинків розміщувалися по колу, отримано величезний матеріал для вивчення економіки та історії давньоземлеробського населення Подніпров'я.

На жаль, доля більшості учасників-археологів Трипільської експедиції закінчилась трагічно. В 1937-38 роках були репресовані С. Магура та К. Коршак, в 1942 році під Ленінградом загинув Є. Кричевський, в роки війни опинилися закордоном з різних причин В. Козловська та В. Петров, зникло із сторінок наукових видань прізвище Н. Кордиш. І лише двоє з співробітників Трипільської експедиції - Т.Пассек та М.Макаревич - продовжили досліджувати трипільську культуру.

Особливе значення у наукових відкриттях Т.С. Пассек займають матеріали, здобуті під час археологічних розкопок поселення поблизу с. Володимирівка на Кіровоградщині, проведених у 1940 та 1946-1947 рр. Ці дослідження стали справжньою сенсацією для наукової громади. Саме поселення дослідниця назвала столицею Трипільського світу, виходячи із його великих розмірів. Це поселення-гігант займало площу більше 100 га. Саме за такими поселеннями трипільців вважають засновниками перших протоміст у Європі.

Жіноча скульптурка з поселення Володимирівка.

Жіноча скульптурка з поселення Володимирівка.

На цьому давньому поселенні експедицією Пассек Т.С. було відкрито рештки близько 200 жител. За трипільською традицією, будівлі розташовувалися по колу, залишаючи в центрі вільним великий майдан. Таких кіл чи овалів було кілька. Будинки були глинобитні, прямокутної форми, площею 120 - 150 кв. м. Тут мешкало кілька сімей, тому будинок був розділений на 2-4 кімнати, кожна з яких мала глиняну піч. Стіни були із нетовстих дерев'яних кілків, які густо обпліталися лозою. Потім такий собі «тин» обмазували глиною і обпалювали. Така технологія робила стіни будинків міцними, вони добре тримали тепло і не пропускали вологу.

Реконструювати трипільське житло крім матеріалів з археологічних розкопок допомагають глиняні моделі, які виготовляли трипільці. Ці мініатюри, створені давніми майстрами, з розписом мінеральними фарбами, архітектурними деталями дають уявлення про вигляд споруд того часу. Одна з них походить із поселення у Володимирівці. Унікальність знахідки полягала в тому, що вся її поверхня була прикрашена триколірним розписом: білі, червоні, чорні лінії покривали стіни, підлогу, поріг.

Як зазначала Пассек Т.С., у Володимирівці особливістю жител трипільців була наявність хрестоподібних жертовників. Це було особливе культове місце в оселі, де здійснювали жертвоприношення та інші культово-магічні обряди. Біля них практично в кожному будинку виявлено глиняні статуетки людей та тварин, які пов'язують з культом родючості. Жіночі фігурки служили оберегами, охоронцями домашнього вогнища, уособлювали материнське, родюче начало.

З розкопок Пассек Т.С. у Володимирівці походить жіноча скульптурка, що стала широковідомим зразком реалістичного стилю трипільської антропоморфної пластики. Це жіноча сидяча статуетка (збереглась верхня половинка, до пояса), що зображує жінку похилого віку. Особливістю статуетки є те, що давній скульптор реалістично передав риси обличчя, наліпною зачіскою позначив розчесане на прямий проділ волосся, що вільно спадає на плечі, а на спині вище талії зібране у вузол. Поверхня скульптурки вкрита розписом коричневою фарбою, зокрема, обведено очі, позначено прикраси на шиї, пофарбоване волосся. Лінії на обличчі передають татуювання, характерної особливої ролі жінки в общині - жриці, знахарки, віщунки.

За сорок років наукової праці Тетяна Пассек підготувала і опублікувала понад 100 робіт, з них чотири монографії, захистила докторську дисертацію «Периодизация трипольских поселений». Цією періодизацією користуються і до сьогодні. Вона створила цілу школу дослідників трипільської культури. Під її керівництвом починали свої дослідження багато відомих сьогодні археологів. Серед них і засновниця Музею трипільської культури у Переяславі-Хмельницькому Тамара Мовша. День народження Т.С. Пассек з 2008 р. відзначається в Україні як професійне свято - День археолога.

У Музеї трипільської культури Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» до ювілею дослідниці створено виставку«Дослідниця Трипілля Т.С. Пассек», за матеріалами якої можна детально ознайомитися із життєвим шляхом Т.С. Пассек, дізнатися про основні археологічні пошуки та внесок у вивчення культури ранніх землеробів.Виставка діятиме до 31 жовтня 2013 р.

Дмитро Тетеря, завідувач науково-дослідного відділу НІЕЗ «Переяслав»,

Валентина Білоусько, молодший науковий співробітник НІЕЗ «Переяслав»
http://visnik-press.com.ua/?p=2469