На пошуки Ніжного Золота!

Півники болотні (які в народі називають іриси, виндаси, косатеня, косатень, косиці, косичка, лепешник, лепешняк, пітушки, рогоза, сівар), щороку розцвітають наприкінці травня – на початку червня. 
Якщо вірити стародавній легенді, своє латинське ім'я ірис отримав від грецької богині веселки Іриди, а перша його квітка розпустилася мільйони років тому на схилі невисокої гори в мальовничому лісі. І поки звірі й птахи сперечалися, кому з них володіти цим чудом, насіння чарівного рослини дозріли, і вітер розніс їх по всьому світу, подарував кожному з нас можливість милуватися диво-квіткою.
Наші предки вірили, що якщо в будинку зберігається корінь ірису, то він захистить від впливу злих людей. А якщо в головах на ніч поставити їх букет, то присниться віщий сон. 
У древніх слов'ян ірис з давніх давен пов'язували з ім'ям бога-громовержця Перуна і називали квітку - Перуника, тобто квітка, що  росте там,  куди потрапила Перунова блискавка.
Здавна цю рослину використовували в кулінарії: у Вірменії з  квіток варять варення, а в Японії - роблять крохмаль. З кореневища ірисів роблять пудру і добавку для зубного порошку, а з  квіток отримують зелене чорнило і фарбу, так звану «ірисову зелень».
Сьогодні ця  надзвичайно ніжна та красива рослина, поширена у Європі (окрім північних регіонів), Азії, на терирорії Північної Америки і також на Південноамерканському континенті, а також у деяких регіонах Африки. У природі її найчастіше можна зустріти на болотах, заплавах та берегах річок.
Період цвітіння їх недовгий, тому запрошуємо вас в ліс, на пошуки Ніжного Золота!

Вас чекають: справжня лісова пригода, цікаві розповіді  лісника, фотосафарі, пікнік біля вогнища, глінтвейн та чай на травах.